<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>с.Губник</title>
		<link>http://gubnik.at.ua/</link>
		<description>Блог</description>
		<lastBuildDate>Mon, 12 Dec 2011 11:18:12 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://gubnik.at.ua/blog/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Tom Cat</title>
			<description>Говорящий Кіт Том...&lt;br&gt; &lt;br&gt; &lt;script src=&quot;http://gubnik.at.ua/media/?t=video;w=425;h=350;f=http%3A%2F%2Fgubnik.at.ua%2Fcontent%2Fflash%2FTalking_Tom_Cat.swf&quot; type=&quot;text/javascript&quot;&gt;&lt;/script&gt;</description>
			<content:encoded>Говорящий Кіт Том...&lt;br&gt; &lt;br&gt; &lt;script src=&quot;http://gubnik.at.ua/media/?t=video;w=425;h=350;f=http%3A%2F%2Fgubnik.at.ua%2Fcontent%2Fflash%2FTalking_Tom_Cat.swf&quot; type=&quot;text/javascript&quot;&gt;&lt;/script&gt;</content:encoded>
			<link>https://gubnik.at.ua/blog/tom_cat/2011-12-12-13</link>
			<category>Загальний</category>
			<dc:creator>Martin</dc:creator>
			<guid>https://gubnik.at.ua/blog/tom_cat/2011-12-12-13</guid>
			<pubDate>Mon, 12 Dec 2011 11:18:12 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Життя</title>
			<description>Життя - це посмішка уранці,&lt;BR&gt;Це фотографія у рамці,&lt;BR&gt;Життя - це посмішка крізь сльози,&lt;BR&gt;Життя - це сонце і морози!&lt;BR&gt;Життя - це квіти навесні,&lt;BR&gt;Життя - це жарти і пісні.&lt;BR&gt;Життя - це кайф, як не крути,&lt;BR&gt;Його нам варто перейти!&lt;BR&gt;Життя - це щастя, що навколо,&lt;BR&gt;Це біль, що серце всім колола.&lt;BR&gt;Життя - це вулиці, це люди,&lt;BR&gt;Життя -природа, що усюди.&lt;BR&gt;Життя - це віддане кохання,&lt;BR&gt;Життя - це мріљ, сни, зізнання.&lt;BR&gt;Життя - любити до останку,&lt;BR&gt;А не любити до світанку!&lt;BR&gt;Життя -...</description>
			<content:encoded>Життя - це посмішка уранці,&lt;BR&gt;Це фотографія у рамці,&lt;BR&gt;Життя - це посмішка крізь сльози,&lt;BR&gt;Життя - це сонце і морози!&lt;BR&gt;Життя - це квіти навесні,&lt;BR&gt;Життя - це жарти і пісні.&lt;BR&gt;Життя - це кайф, як не крути,&lt;BR&gt;Його нам варто перейти!&lt;BR&gt;Життя - це щастя, що навколо,&lt;BR&gt;Це біль, що серце всім колола.&lt;BR&gt;Життя - це вулиці, це люди,&lt;BR&gt;Життя -природа, що усюди.&lt;BR&gt;Життя - це віддане кохання,&lt;BR&gt;Життя - це мріљ, сни, зізнання.&lt;BR&gt;Життя - любити до останку,&lt;BR&gt;А не любити до світанку!&lt;BR&gt;Життя - це бачити себе&lt;BR&gt;В очах, що люблять лиш тебе!&lt;BR&gt;Життя - це інколи образи,&lt;BR&gt;Життя - обірвані всі фрази!&lt;BR&gt;Життя - це ревнощі, сумління,&lt;BR&gt;Життя - це страх, це рух,горіння...&lt;BR&gt;Життя -це все ж таки й страждання..&lt;BR&gt;Але і дружба, це палання!&lt;BR&gt;Життя - це погляд несміливий,&lt;BR&gt;Це погляд ніжний і звабливий!&lt;BR&gt;Життя - прогулянки до ранку,&lt;BR&gt;Життя - це поцілунок зранку!&lt;BR&gt;Життя - це сонечко зимою,&lt;BR&gt;Трава покритая росою.&lt;BR&gt;Життя - холодні грози літом,&lt;BR&gt;Життя - це бути з цілим світом!&lt;BR&gt;Життя - це страх перебороти,&lt;BR&gt;Це щось зробити, як всі проти!&lt;BR&gt;Життя - побути десь самому,&lt;BR&gt;Життя - поспати не удома!&lt;BR&gt;Життя - побути в небезпеці,&lt;BR&gt;Життя - це вижити у спеці...&lt;BR&gt;Життя - це плавати вночі,&lt;BR&gt;Життя - згубити десь ключі!&lt;BR&gt;Життя - кричати досхочу,&lt;BR&gt;Життя - зізнатись &quot;так. брешу!&quot;&lt;BR&gt;Життя - протанцювати ніч,&lt;BR&gt;Здолати будь-що пліч-о-пліч!&lt;BR&gt;Життя - це когось врятувати,&lt;BR&gt;Життя - комусь коханим стати!&lt;BR&gt;Життя - залізти на гору,&lt;BR&gt;Життя - злітати на зорю!&lt;BR&gt;Життя - побитися із кимось,&lt;BR&gt;Щоб серце швидче все ж забилось!&lt;BR&gt;Життя - це сильно полюбити,&lt;BR&gt;Життя - це згодом розлюбити!</content:encoded>
			<link>https://gubnik.at.ua/blog/zhittja/2010-06-23-11</link>
			<category>Загальний</category>
			<dc:creator>Натуся</dc:creator>
			<guid>https://gubnik.at.ua/blog/zhittja/2010-06-23-11</guid>
			<pubDate>Wed, 23 Jun 2010 07:02:21 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Вальс на крыше</title>
			<description>История написана не мной, но она мне очень нравится &lt;p&gt; Ее звали Саша. Она, как всегда, шла от подруги домой. Простая почти не выделяющаяся из толпы девушка, если не считать ее длинных черных волос, длинной косой челки, маленького колечка в нижней губе и темного макияжа. Она была никем иначе как эмо. Сегодня она с подругой ездила в город и купила там новый значок, а так как сумку с собой не брала, то несла его в руке. &lt;br /&gt; Перед ней шел эмо-boy. Такие же, как у нее черные волосы и косая челка....</description>
			<content:encoded>История написана не мной, но она мне очень нравится &lt;p&gt; Ее звали Саша. Она, как всегда, шла от подруги домой. Простая почти не выделяющаяся из толпы девушка, если не считать ее длинных черных волос, длинной косой челки, маленького колечка в нижней губе и темного макияжа. Она была никем иначе как эмо. Сегодня она с подругой ездила в город и купила там новый значок, а так как сумку с собой не брала, то несла его в руке. &lt;br /&gt; Перед ней шел эмо-boy. Такие же, как у нее черные волосы и косая челка. Он был в узких джинсах и черной легкой кофте. На его плече висела небольшая сумка. На ней было очень много значков, и Саша с любопытством рассматривала их. Неожиданно для нее с сумки парня упал значок. Она подняла его и крикнула: &lt;br /&gt; - Хэй! У тебя значок упал. &lt;br /&gt; Парень остановился, посмотрел на свою сумку и обернулся. Саша подошла к мальчишке и протянула ему значок. Это был черный кружочек, посреди которого было нарисовано ярко-красное сердце. &lt;br /&gt; - Мой любимый, – не смотря на значок, сказал парень. Он смотрел прямо в Сашины глаза и не мог оторваться. &lt;br /&gt; - Так бери же, - она все еще держала руку вытянутой вперед. &lt;br /&gt; - Зачем? – не опуская глаз, произнес boy. – я выбирал его сбывшей девушкой, и теперь он мне не нужен. Хочешь, я подарю его тебе? &lt;br /&gt; - Но ведь он твой любимый, - сказала Саша. – Я не могу забрать его. &lt;br /&gt; - Забирай. Мне кажется или у тебя в другой руке тоже значок? – поинтересовался мальчишка. &lt;br /&gt; - Да, сегодня купила. – Саша разжала кулик, и показала парню свой значок. &lt;br /&gt; - Красивый. &lt;br /&gt; - А давай я его тебе подарю! – обрадовалась девушка &lt;br /&gt; - Не надо. &lt;br /&gt; - Ну же бери. &lt;br /&gt; - Просто у меня уже есть такой, только дома. &lt;br /&gt; - Жалко. Я бы тебе его подарила. &lt;br /&gt; - А ты куда шла? – спросил парень. &lt;br /&gt; - Я, домой. &lt;br /&gt; - Ты сильно торопишься? &lt;br /&gt; - Вроде нет, - ответила девушка, поправляя волосы. &lt;br /&gt; - Тогда может, прогуляемся? &lt;br /&gt; - Пошли, а куда? &lt;br /&gt; - Куда-нибудь. А ты крыши любишь? &lt;br /&gt; - Ага. Очень. &lt;br /&gt; - Пошли я тебе свою любимую покажу, – он протянул ей руку. &lt;br /&gt; Она переложила значки в одну руку и взяла парня за руку. &lt;br /&gt; - Меня Леша зовут, а тебя? – спросил парень. &lt;br /&gt; - Меня Саша, – ответила девушка. – А эта крыша далеко? &lt;br /&gt; - Нет, вон видишь, прямо перед нами дом стоит? &lt;br /&gt; - Ага. &lt;br /&gt; - Вот крыша этого дома и есть моя любимая. &lt;br /&gt; Когда они подошли к подъезду Леша начал копошиться в сумке. Оттуда он извлек ключи и открыл дверь: &lt;br /&gt; - Прошу. &lt;br /&gt; - Спасибо, а ты что здесь живешь? &lt;br /&gt; - Нет, просто здесь живет одна женщина, она и дала мне ключ. &lt;br /&gt; - А кто она тебе? – девушка уже заходила в лифт. &lt;br /&gt; - Просто одинокая женщина, а я к ней часто прихожу. Вроде сиделки я у нее только не каждый день появляюсь и не в одно и тоже время. &lt;br /&gt; - А она знает, что ты на крышу ходишь? &lt;br /&gt; - Весь подъезд обо мне знает, и поэтому никогда не прогоняют. &lt;br /&gt; - Классно! &lt;br /&gt; Они поднялись на крышу. Дул сильный ветер. Ее волосы разлетались в разные стороны. &lt;br /&gt; - Здесь мило, – сказала она. &lt;br /&gt; - Мне тоже нравится. &lt;br /&gt; - А ты всех своих новых знакомых сюда водишь? – спросила Саша. &lt;br /&gt; - Нет. Ты первая. Даже моя бывшая девчонка не знала, что именно сюда я шел после наших ссор. Мне здесь становится легче. &lt;br /&gt; - А что случилось? Почему вы расстались? &lt;br /&gt; - Я не знаю, - ответил Леша. – Просто она написала сегодня в SmS что нам надо расстаться. &lt;br /&gt; - А куда ты шел, когда мы встретились? &lt;br /&gt; - Сюда. Только не для того чтобы посидеть, а для другого. &lt;br /&gt; - Ты хотел умереть из-за нее? &lt;br /&gt; - Да. Я очень любил ее. Она была моим смыслом жизни. А теперь есть ты. Теперь я буду жить для тебя, а этот значок будет символом нашей дружбы. &lt;br /&gt; - Я согласна, только не надо жить ради других, живи для себя. &lt;br /&gt; - Зачем? Зачем жить, не принося радость другим? &lt;br /&gt; - Знаешь, если будешь жить для себя - будешь улыбаться, а кто-то может влюбиться в твою улыбку. &lt;br /&gt; - Пробовал. Не получилось. Снова влюбился я, а не в меня. &lt;br /&gt; - Мне холодно, может, спустимся в подъезд? &lt;br /&gt; - Давай. &lt;br /&gt; Они долго сидели в подъезде и болтали. Потом она сказала: &lt;br /&gt; - Знаешь, я с тобой так классно время провела, даже расставаться не хочется, только я дома уже должна быть. &lt;br /&gt; - Тогда пошли я тебя провожу. &lt;br /&gt; Они вышли из подъезда, и пошли в сторону ее дома. По дороге они разговаривали и все больше узнавали друг о друге. Оказалось Леша жил не в этом районе, а только гулял тут, так как его бывшая девушка живет недалеко. А Саша давно мечтала встретить настоящего эмо. Именно таким она посчитала Лешу. &lt;br /&gt; - Мы пришли, - сказала она, остановившись около подъезда многоэтажки. &lt;br /&gt; - Жалко, не хочу расставаться, - сказал Леша, глядя девушке прямо в глаза. – Мы еще встретимся? &lt;br /&gt; - Надеюсь что да. Можешь звонить в любое время, - она протянула Леше маленький листочек бумаги, на котором были написаны ее имя и номера телефонов: мобильный и домашний. – Пока. &lt;br /&gt; - До встречи, - сказал парень и отпустил руку девушки. &lt;p&gt; Саша пришла домой и, как всегда, приготовив себе кофе-глясе, пошла в комнату. Она включила настольную лампу и, достав дневник, начала записывать в него свои мысли ощущения и размышления. Только через три часа девушка легла спать. Все время она сидела и думала о Леше. О его внешнем виде, о том, что может быть, спасла ему жизнь, появившись в нужное время и в нужном месте, о том, что он говорил. Только одного она не хотела понимать: «Теперь я буду жить для тебя…». &lt;br /&gt; На следующее утро Саша проснулась раньше, чем прозвенел будильник. Она повалялась в постели и начала собираться в школу. Как всегда мысли, что одеть не было. Почему ввели школьную форму? Зачем? Почему в джинсах нельзя ходить в школу? Млин! Придется, как всегда одевать брюки. Хорошо хотя бы перед учебным годом узкие штаны купила. Ну и как всегда кофточку, черную. Сумка. Надо прицепить новые значки и особенно то сердечко, которое вчера подарил Леша. &lt;br /&gt; После школы Саша пошла с друзьями в кафетерий. Там она просидела около часа, но постоянно думала про Лешу. Она все время проверяла на месте ли тот значок. «Символ» отношений между Лешей и Сашей. &lt;br /&gt; Леша позвонил примерно в пять вечера. Он предложил Саше прийти на крышу. Она согласилась и постаралась как можно быстрее прийти на крышу. Леша уже ждал Сашу. Он, увидев девушку, встал и подошел к ней: &lt;br /&gt; - Привет. &lt;br /&gt; - Привет. &lt;br /&gt; - Как дела? &lt;br /&gt; - Нормально. А у тебя? &lt;br /&gt; - Теперь классно, ты рядом. &lt;br /&gt; Он обнял Сашу. Они подошли к краю крыши и молча смотрели, то друг на друга, то вниз. &lt;br /&gt; - Посмотри, какая красивая луна… - сказал Леша, подняв голову к небу. &lt;br /&gt; - Класс! Она такая большая и красивая! – восхищенно проговорила Саша. &lt;br /&gt; - Да. Кажется, вытянешь руку и она уже у тебя на ладони. &lt;br /&gt; Они стояли в тишине и смотрели на небо. Несколько звезд не спеша, упали и дали ребятам возможность загадать желания. &lt;br /&gt; «Хочу всегда быть рядом с ней» подумал Леша, глядя на падающую звезду, и закрыл глаза. &lt;br /&gt; «Хочу станцевать с ним… на крыше… вальс» подумала Саша и тоже закрыла глаза. &lt;br /&gt; Примерно пять минут они стояли в обнимку с закрытыми глазами, и каждый думал о своем желании. &lt;br /&gt; Внезапно Саша услышала тихую мелодию вальса. Она быстро открыла глаза, но мелодия не прекратилась. Леша тоже слышал музыку, и у него появилась идея пригласить девушку на танец. Он как джентльмен подал девушке руку. И она приняла приглашение на танец. &lt;br /&gt; Они долго кружились в прекрасном танце и не заметили, что около дома собралась куча народа. Кто-то снимал Вальс на крыше на мобильный телефон кто-то на цифровой фотоаппарат. Только видео камеру с собой на улицу никто не носит. &lt;br /&gt; Леша и Саша перестали танцевать, еще немного посидели на крыше и отправились по домам. Когда они вышли из подъезда, людей уже не было. &lt;br /&gt; На утро было все как всегда: будильник, шкаф, кофе и школа. Где-то после третьего урока Сашин телефон мелодично заиграл. Звонил Леша. Девушка испугалась, что что-то случилось, и быстро подняла трубку. &lt;br /&gt; - Да! – взволнованным голосом сказала она. &lt;br /&gt; - Привет, - спокойно сказал Леша. – Как дела? &lt;br /&gt; - Нормально, - немного успокоившись, ответила девушка. – А чего ты звонишь? &lt;br /&gt; - Просто сегодня в техникуме мне дали посмотреть видео на телефоне… - сказал парень. &lt;br /&gt; - И что дальше? – поинтересовалась Саша. &lt;br /&gt; - Просто красиво смотрится со стороны… &lt;br /&gt; - Что? &lt;br /&gt; - Вальс на крыше. &lt;br /&gt; - Как? – удивилась она. – Нас вчера видели? &lt;br /&gt; - И не только видели, но и снимали, – сказал Леша. - Кстати тут мне еще с этим видео диск дали, хочешь посмотреть? &lt;br /&gt; - Спрашиваешь! Конечно, хочу! &lt;br /&gt; - Тогда сегодня вечером на крыше? &lt;br /&gt; - В восемь. &lt;br /&gt; - Да. &lt;br /&gt; - Я обязательно приду, – улыбаясь, сказала Саша. &lt;br /&gt; - Ну, пока. &lt;br /&gt; - До вечера. &lt;br /&gt; Все оставшееся время девушка провела в ожидании вечера. Она очень хотела посмотреть видео, но еще больше она хотела увидеть его. &lt;br /&gt; В восемь вечера она пришла на крышу, а он снова сидел и ждал. Дул очень сильный ветер. Казалось что подойдя к краю упадешь и не сможешь вернуться. Ведь крылья еще не выросли. Они поздоровались и он обнял ее. Так они долго стояли, и ждали когда заиграет мелодия вальса. Вскоре до их ушей донеслись звуки медленной песни. Как и в прошлый раз, Леша предложил Саше станцевать и она, конечно же, не отказалась. &lt;br /&gt; Около дома опять собрались люди и с восхищением смотрели на танцующую пару. Многие волновались и боялись любого дуновения ветра, а некоторые были настолько увлечены зрелищем, что не могли ни о чем думать. А Леша и Саша не замечали, что на них смотрят десятки глаз и продолжали танцевать. &lt;br /&gt; Когда играли последние аккорды, они подошли к краю крыши, и ветер подул с новой силой. Танцующие пошатнулись, но удержались на ногах. У некоторых людей чуть не остановилось сердце, они были очень напуганы этим порывом ветра. Саша и Леша поклонились друг другу и «зрителям» и сели на крышу. Они долго сидели и разговаривали, обнимались и целовались. &lt;br /&gt; Саша придя домой села за компьютер и начала смотреть видео. Она улыбалась. Улыбалась из-за того что вспоминала Лешу. Из-за того, что видела их вальс на крыше. &lt;br /&gt; Несколько дней подряд они приходили на крышу и танцевали вальс. Ее мечта исполнилась. Она была счастлива. А его? Он думал, что она тоже исполнилась, но в один из вечеров понял, что нет. &lt;br /&gt; Леша как всегда ждал восьми часов на крыше. Ждал когда придет Саша, и любовался заходом солнца. Как всегда на крыше дул сильный ветер. Он сидел и мечтал, как вдруг кто-то начал тихо шептать ему на ухо: &lt;br /&gt; - Сегодня ваш последний танец… Твое желание исполниться сегодня. Вы всегда будете вместе. Но знай изменить уже ничего нельзя… &lt;br /&gt; Леша быстро встал и начал осматривать крышу. Он искал того, кто так жестоко издевается над ним, но не нашел. Он понял, что это был не человек и понял, что изменить действительно уже ничего нельзя. &lt;br /&gt; - Привет! – услышал парень нежный голос любимой. &lt;br /&gt; - Привет! – он старался не показывать свое беспокойство и нежно поцеловал Сашу. &lt;br /&gt; - Как дела? – спросила она, все также нежно улыбаясь. &lt;br /&gt; - Нормально, - ответил Леша. – А у тебя? &lt;br /&gt; - Ну… не очень. &lt;br /&gt; - Почему? – удивился парень. &lt;br /&gt; - Помнишь, я говорила, что мои родители собрались переезжать? &lt;br /&gt; - Да. &lt;br /&gt; - Они решили сделать это завтра. Даже не посоветовались со мной! – на глазах девушки начали появляться слезы. – Они даже не говорят, где мы будем жить! &lt;br /&gt; - Ну не плачь, - сказал Леша, снимая слезинку с ее щеки. – Давай станцуем наш последний танец с улыбками на лицах. Пусть он будет самым красивым. &lt;br /&gt; - Хорошо. Только пообещай, что будешь помнить обо мне всегда. &lt;br /&gt; - Обещаю, - он нежно поцеловал Сашу. – Знаешь, я люблю тебя. Очень люблю. Раньше я никого так не любил. Я влюбился в тебя еще тогда. Именно в тот ужасный, как мне казалось, день, с первого взгляда. &lt;br /&gt; - Я тоже тебя люблю, - сказала Саша, и они слились в самом красивом поцелуе. &lt;br /&gt; Заиграла мелодия вальса. Она была как всегда прекрасна, но сегодня казалась намного праздничней, чем обычно. Леша и Саша слились воедино и долго кружились под красивую мелодию. Как всегда около дома стояли парочки и любовались прекрасным танцем. &lt;br /&gt; Мелодия кончилась, и они остановились как всегда у края. Леша и Саша слились в своем последнем поцелуе. Подул очень сильный ветер, и они не удержавшись, как птицы полетели вниз. Толпа начала панически кричать и разбежалась в разные стороны, а они молча летели вниз. Летели и смотрели в глаза друг друга. Глазами они говорили, что любят и понимали, что теперь никогда не расстанутся. Это был их последний вальс на крыше. &lt;br /&gt; Кажется и сейчас на той крыше, раз в год, вечером, под светом звезд и луны, начинает играть медленная приятная мелодия, появляется пара, которая долго танцует, потом останавливается и, целуясь, срывается вниз. Некоторые даже слышат крики испуганных людей и видят парящих вдвоем влюбленных Лешу и Сашу.</content:encoded>
			<link>https://gubnik.at.ua/blog/vals_na_kryshe/2010-06-18-10</link>
			<category>Особистий</category>
			<dc:creator>Натуся</dc:creator>
			<guid>https://gubnik.at.ua/blog/vals_na_kryshe/2010-06-18-10</guid>
			<pubDate>Fri, 18 Jun 2010 14:27:54 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Нова спроба</title>
			<description>&lt;P&gt;Знайшов цікаву флеш-іграшку.&lt;/P&gt;&lt;P&gt;Натисни далі...&lt;/P&gt;&lt;P&gt;...</description>
			<content:encoded>&lt;P&gt;Знайшов цікаву флеш-іграшку.&lt;/P&gt;&lt;P&gt;Натисни далі...&lt;/P&gt;&lt;P&gt;$CUT$&lt;/P&gt;&lt;P&gt;&lt;OBJECT classid=&quot;clsid:D27CDB6E-AE6D-11cf-96B8-444553540000&quot; width=&quot;500&quot; height=&quot;400&quot; codebase=&quot;http://active.macromedia.com/flash6/cabs/swflash.cab#version=6.0.0.0&quot;&gt; &lt;PARAM name=&quot;movie&quot; value=&quot;http://www.shockwave.com/content/shuffle/sis/shuffle.swf&quot;&gt; &lt;PARAM name=&quot;play&quot; value=&quot;true&quot;&gt; &lt;PARAM name=&quot;loop&quot; value=&quot;true&quot;&gt; &lt;PARAM name=&quot;WMode&quot; value=&quot;Opaque&quot;&gt; &lt;PARAM name=&quot;quality&quot; value=&quot;high&quot;&gt; &lt;PARAM name=&quot;bgcolor&quot; value=&quot;&quot;&gt; &lt;PARAM name=&quot;align&quot; value=&quot;&quot;&gt; &lt;EMBED src=&quot;http://www.davidandgoliathtees.com/games/boygame5.swf&quot; width=&quot;500&quot; height=&quot;400&quot; play=&quot;true&quot; loop=&quot;true&quot; wmode=&quot;Opaque&quot; quality=&quot;high&quot; bgcolor=&quot;&quot; align=&quot;&quot; pluginspage=&quot;http://www.macromedia.com/shockwave/download/index.cgi?P1_Prod_Version=ShockwaveFlash&quot;&gt; &lt;/OBJECT&gt;&lt;/P&gt;</content:encoded>
			<link>https://gubnik.at.ua/blog/nova_sproba/2010-06-17-8</link>
			<category>Особистий</category>
			<dc:creator>Zhenya</dc:creator>
			<guid>https://gubnik.at.ua/blog/nova_sproba/2010-06-17-8</guid>
			<pubDate>Thu, 17 Jun 2010 11:04:20 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Відео Губник</title>
			<description>Ура!!! &lt;BR&gt; Тут можна додавати онлайн відео! &lt;P&gt; &lt;!--BBvideo--&gt;&lt;span id=&quot;scr04zU1opctF&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;script type=&quot;text/javascript&quot;&gt;_uVideoPlayer({&apos;url&apos;:&apos;http://www.youtube.com/watch?v=p_wnAdEr_Ms&apos;,&apos;width&apos;:&apos;425&apos;,&apos;height&apos;:&apos;355&apos;},&apos;scr04zU1opctF&apos;);&lt;/script&gt;&lt;!--/BBvideo--&gt; &lt;P&gt;&lt;/P&gt;&lt;P&gt; Зелений туризм.</description>
			<content:encoded>Ура!!! &lt;BR&gt; Тут можна додавати онлайн відео! &lt;P&gt; &lt;!--BBvideo--&gt;&lt;span id=&quot;scr04zU1opctF&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;script type=&quot;text/javascript&quot;&gt;_uVideoPlayer({&apos;url&apos;:&apos;http://www.youtube.com/watch?v=p_wnAdEr_Ms&apos;,&apos;width&apos;:&apos;425&apos;,&apos;height&apos;:&apos;355&apos;},&apos;scr04zU1opctF&apos;);&lt;/script&gt;&lt;!--/BBvideo--&gt; &lt;P&gt;&lt;/P&gt;&lt;P&gt; Зелений туризм.</content:encoded>
			<link>https://gubnik.at.ua/blog/video_gubnik/2010-06-17-7</link>
			<category>Загальний</category>
			<dc:creator>Zhenya</dc:creator>
			<guid>https://gubnik.at.ua/blog/video_gubnik/2010-06-17-7</guid>
			<pubDate>Thu, 17 Jun 2010 10:31:14 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Мій перший блог</title>
			<description>&lt;p&gt;Всім привіт.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Ось моя перша спроба написати власну сторінку в цьому блозі.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Тут навіть можна прикріплювати зображення. Наприклад, можна намалювати графітті, а потім додати на сторінку. Можна також добавити і флеш.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;object classid=&quot;clsid:D27CDB6E-AE6D-11cf-96B8-444553540000&quot; codebase=&quot;http://active.macromedia.com/flash6/cabs/swflash.cab#version=6.0.0.0&quot; width=&quot;100&quot; height=&quot;100&quot;&gt; &lt;param name=&quot;movie&quot; value=&quot;/misc/clock.swf&quot;&gt; &lt;param name=&quot;play&quot; value=&quot;true&quot;&gt; &lt;param name=&quot;loop&quot; val...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;Всім привіт.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Ось моя перша спроба написати власну сторінку в цьому блозі.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Тут навіть можна прикріплювати зображення. Наприклад, можна намалювати графітті, а потім додати на сторінку. Можна також добавити і флеш.&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;object classid=&quot;clsid:D27CDB6E-AE6D-11cf-96B8-444553540000&quot; codebase=&quot;http://active.macromedia.com/flash6/cabs/swflash.cab#version=6.0.0.0&quot; width=&quot;100&quot; height=&quot;100&quot;&gt; &lt;param name=&quot;movie&quot; value=&quot;/misc/clock.swf&quot;&gt; &lt;param name=&quot;play&quot; value=&quot;true&quot;&gt; &lt;param name=&quot;loop&quot; value=&quot;true&quot;&gt; &lt;param name=&quot;WMode&quot; value=&quot;Opaque&quot;&gt; &lt;param name=&quot;quality&quot; value=&quot;high&quot;&gt; &lt;param name=&quot;bgcolor&quot; value=&quot;&quot;&gt; &lt;param name=&quot;align&quot; value=&quot;&quot;&gt; &lt;embed src=&quot;https://gubnik.at.ua/misc/clock.swf&quot; play=&quot;true&quot; loop=&quot;true&quot; wmode=&quot;Opaque&quot; quality=&quot;high&quot; bgcolor=&quot;&quot; pluginspage=&quot;http://www.macromedia.com/shockwave/download/index.cgi?P1_Prod_Version=ShockwaveFlash&quot; align=&quot;&quot; width=&quot;100&quot; height=&quot;100&quot;&gt; &lt;/object&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;&lt;br&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://gubnik.at.ua/blog/mij_pershij_blog/2010-06-16-5</link>
			<category>Особистий</category>
			<dc:creator>melvad</dc:creator>
			<guid>https://gubnik.at.ua/blog/mij_pershij_blog/2010-06-16-5</guid>
			<pubDate>Wed, 16 Jun 2010 18:18:32 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>My Blog</title>
			<description>&lt;br&gt;&lt;p&gt;Hello my friends.&lt;br&gt;I was create my blog-page on this site. It&apos;s cool. Try you too!!!&lt;br&gt;&lt;/p&gt; &lt;br&gt;

&lt;embed type=&quot;application/x-shockwave-flash&quot; src=&quot;http://gubnik.at.ua/System/aplets/mediaplayer.swf&quot; bgcolor=&quot;#ffffff&quot; quality=&quot;high&quot; allowfullscreen=&quot;false&quot; allowscriptaccess=&quot;always&quot; wmode=&quot;opaque&quot; flashvars=&quot;file=http://gubnik.at.ua/tututu.mp3&amp;amp;duration=34&amp;amp;…&quot; height=&quot;20&quot; width=&quot;400&quot; &lt;/embed&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;br&gt;&lt;p&gt;Hello my friends.&lt;br&gt;I was create my blog-page on this site. It&apos;s cool. Try you too!!!&lt;br&gt;&lt;/p&gt; &lt;br&gt;

&lt;embed type=&quot;application/x-shockwave-flash&quot; src=&quot;http://gubnik.at.ua/System/aplets/mediaplayer.swf&quot; bgcolor=&quot;#ffffff&quot; quality=&quot;high&quot; allowfullscreen=&quot;false&quot; allowscriptaccess=&quot;always&quot; wmode=&quot;opaque&quot; flashvars=&quot;file=http://gubnik.at.ua/tututu.mp3&amp;amp;duration=34&amp;amp;…&quot; height=&quot;20&quot; width=&quot;400&quot; &lt;/embed&gt;</content:encoded>
			<link>https://gubnik.at.ua/blog/my_blog/2010-06-16-1</link>
			<category>Особистий</category>
			<dc:creator>Martin</dc:creator>
			<guid>https://gubnik.at.ua/blog/my_blog/2010-06-16-1</guid>
			<pubDate>Wed, 16 Jun 2010 14:11:30 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>